Підсумки 2015 року. Стала мобільність у Львові

Як і минулого року, вирішив зробити підсумки року з вдосконалення міського простору Львова, в першу чергу в сфері мобільності, які повинні сприяти кращій доступності простору, безпеці і підвищенню якості життя у Львові.
Поки готував цей пост мене встигли випередити у Zaxid.Net, завдяки їх статті я отримав уточнену статистику.

2015 рік виявився важким і одночасно успішним для Львова. Рівень #зради серед мешканців цього року зашкалював і пов’язано це було з місцевими виборами та загально-національними настроями громадян. Одночасно вибори сприяли втіленню багатьох проектів у місті. Проекти дуже різні. Від справді добрих до сумнівних. І як завжди є проблеми з якістю. Цей рік також вивів на поверхню ціннісний конфлікт у суспільстві, пов'язаний зі зламом поколінь (це питання я також зачіплю).

Розіб’ю цю статтю по загальновизнаній пріоритетності «міста для людей». Спершу пішоходи, далі велосипедисти, громадський транспорт і в кінці автомобілі. 

Чи є так у Львові? Далеко не завжди. Все залежить хто був проектантом і замовником.

Стаття буде довгою, бо є багато чого розповісти. Так що готуйтесь.
Фото клікабельні

Пішохідний простір

У Львові з'явилася нова відвойована пішохідна вулиця, нею стала вулиця Курбаса. Вулиця, яка переважно виконувала роль парковки, перетворилась на повноцінний громадський простір. Вулиця була вимощена в один рівень, на ній з’явилося 6 кулястих катальп і кущі, місця для сидіння, велостійки, зона з вуличними кафе, частина вулиці була відведена під паркування автомобілів.

Було

Стало

 

На вулиці Удатного зроблено заготовку під нову пішохідну зону. Її облаштування передбачене в 2016 р. Ця частина вулиці, довжиною 40 м, використовувалась в більшості для паркування, при цьому ускладнювала доступ до одного з найважливіших транспортних вузлів Львова. Тут також має пройти велодоріжка, яка з’єднає вул. Куліша з пр. Свободи. Найбільше тішить, що тут забрали жахливий паркан, який перешкоджав посадці у автобуси.

 

 

2015 рік відзначився активним ремонтом тротуарів по всіх районах міста. Цей процес активно почався минулого року і надіюсь продовжиться в наступні роки. Бо поганих тротуарів у нас ще дуже багато. Більшість тротуарів у місті, а особливо подалі від центру, не ремонтували з радянських часів. В деяких місцях паралельно з тротуаром зробили велодоріжки, там де це було передбачено Концепцією розвитку веломережі Львова. І що найважливіше були зроблені тротуари в тих місцях, де їх ніколи раніше не були, але де люди активно ходили. Нові тротуари облаштовано на 26 вулицях. Зокрема, на вул.Пасічна, вул.Богданівська, пр.Свободи, вул. Винниченка, Волоська, пр.Чорновола, пр.Шевченка, 3-5, пр.Свободи, вул.Листопадового Чину, вул.Митрополита Андрея, вул.Б.Хмельгницького, 116-122, вул.Зелена вул.Дж.Вашингтона до будинку №111, вул.Величковського-Прилбицька, вул.Кортумівка, вул.Кавалерідзе, 8-14, вул.Хуторівка, 30, вул.Стрийська, 109, вул.Угорська, 1-21, вул.Панаса Мирного, вул.Петлюри, вул. Трускавецька, вул.Кульпарківська-В.Великого, вул.В.Великого від будинку №103 до вул.Симоненка, алея біля школи №36, вул.Петлюри. Загалом - це понад 128 тис. м. кв. тротуарів.

Ось декілька фото:

Стихійна парковка з калюжами на центральному проспекті Львова перетворилася на просторий, хоч і не ідеально рівний, тротуар.

Було

Стало

Тротуар на пл. Міцкевича ще нещодавно був схожий на поверхню Марса. Не забули?

 

А тут раніше двоє людей не могли розминутись на тротуарі

 

 

 

Вперше цього року було встановлено  справжню тактильну плитку на вулиці. Її встановили на переходах під час ремонту проспекту Свободи.
 

«Сквер Гідності» на Сихові був обладнаний маршрутами для незрячих з допомогою двох видів плитки "поводир" і "сфера". Це було зроблено вперше в Україні.
 

Продовжились ремонти проїздів у дворах житлових будинків з бруківки. Цього року відремонтували аж 55 таких проїздів по всіх районах.
 

 

Ще цей рік відзначився підсвічуванням, контрастним світлодіодним світлом, найнебезпечніших переходів Львова. 22 переходи було підсвічено в такий спосіб по всьому місту. Не думаю, що потрібно пояснювати наскільки це підвищує безпеку пішоходів в темну пору доби.

Окрема варто виділити перехід освітлений за спонсорські кошти на вулиці Володимира Великого, поруч в кільцем з вулицею Кульпарківською. Його підсвітили спеціальними ліхтарями австрійської фірми Swarco, які мають самостійні датчики освітлення і включаються як тільки починає темніти.

 

На Науковій 7 ще й зробили світлофор на вимогу.

 

Єдині підсвічені переходи в центрі - на вул. Винниченка.

 

Решта на "районах"

 

 

Не мало було зроблено острівців безпеки на переходах міста, більшість з них паралельно були освітлені. Острівці безпеки дозволяють пішоходам краще зосередитись на смузі руху, яку вони переходять, а водії відразу помічають перехід, інстинктивно зменшують швидкість і відповідно водій може раніше помітити пішохода на переході.

Острівці зробили на вул. Сахарова, вул. Пасічній, вул. Сихівській, вул. Шевченка (Рясне 2), вул. Б. Хмельницького (Галицьке перехрестя), на кільці пл. Чорновола - вул. Липинського.

вул. Сахарова

вул. Пасічна

вул. Сихівська

Рясне 2

Наступного року заплановано облаштувати більше острівців.

А ось розширень тротуарів, переходів і піднятих переходів цього року було не густо, як і в попередні зрештою.

Вулицю Снопківську було задумано зробити вулицею заспокоєного руху з обмеженням швидкості 30 км\год. Тут було зроблено піднятий пішохідний перехід разом з розширенням тротуару. Перехід веде до школи. Але що найцікавіше, такі роботи викликали обурення в частини мешканців прилеглих будинків. В більшості серед водіїв,  в яких «забрали» декілька паркомісць, а також ті хто не розуміли, що відбувається. На щастя мешканців вдалось переконати в доцільності облаштування такого переходу. На цій вулиці мало бути ще два таких переходи, але на Комісії з безпеки дорожнього руху їх не погодили. Боротьба триває.

 

Першу антикишеню зробили на вул. Княгині Ольги на місці парковки.

 

Продовжилось встановлення стовпців по місту. Темп трохи впав в порівнянні з минулим роком. Все ж нові тротуари відвойовуються у автомобілів. Відтепер весь пр. Свободи захищений від автомобілів гранітними кулями вздовж дороги і стовпцями на перетині з пішохідними потоками. Завершили встановлення стовпців на вул. Гнатюка, пр. Чорновола, вул. Валовій, вул. Дудаєва. Захистили сквер біля Бернардинського монастиря, пл. Маркіяна Шашкевича, пл. Теодора (завдяки силам GIZ під час проведення Майстерні міста). Встановили стовпці на вул. Стефаника, Глібова, Драгоманова, Лисенка, Донцова, Горбачевського, Смаль-Стоцького і це точно не всі вулиці. 
Встановлення стовпців досі є дуже актуальним, оскільки поліція не виправдала сподівань в боротьбі з неправильно припаркованими автомобілями. Хоч фотофіксація наче прийнята, але її не розповсюдили на автомобілі у яких не має водія.

 

 

Окремо варто розповісти про громадські простори. Вони сильно впливають на збільшення пішохідного руху, оскільки вони часто стають не лише місцями відпочинку, а також є важливими транзитними пішохідними зонами. Людям завжди приємніше пройтися там де зелено, гарне покриття і є люди. Цей рік відзначився облаштуванням якісних громадських просторів по районах міста.

Сквер на Богдана Хмельницького. Це була звичайна зелена смуга між магістральною дорогою і житловим районом. Тепер вона перетворилась на повноцінний сквер. Тут є транзитний широкий тротуар ближче до будинків, звивиста доріжка між деревами для прогулянок і двостороння велодоріжка вздовж дороги. Сквер освітили світлодіодними ліхтарями. Тут також зробили скейтпарк, вперше з заливного бетону. Планується також облаштування дитячого майданчика. Особливістю цього скверу стало різноманітне і цікаве озеленення. Розробили проект студентки факультету архітектури Львівської політехніки.

 

 

«Сквер гідності» на «Санті Барбарі». Став унікальним проектом, який ініціювали мешканці прилеглих будинків. Активність збурив підприємець, який у 2014р. забажав на місці скверу збудувати невеликий торговий центр. Саме тоді сформувалася «Група 109», яка спільно з ГО «Кращий Сихів» з активним залученням користувачів скверу розробили проект, будівництво якого взяла на себе районна адміністрація. Благоустрій був зроблений за спонсорські кошти. Концепцією скверу був доступ усіх верств населення і соціальна взаємодія. Тут вперше в Україні облаштували повноцінні маршрути для незрячих, багато нових місць для сидіння, посаджено дерева. Планується продовжити облаштування скверу навколо школи.

 

Ще один сквер достатньо якісно було відремонтовано на куті вулиць Петлюри і Садова. Тут районна адміністрація замінила покриття, проклали доріжки на місці витоптаних стежок, поставили якісні лавки, зробили освітлення і досадили дерева, відреставрували скульптуру в центрі скверу.

 

Ще один громадський простір з’явився перед новим торговим центром Форум на вул. Під Дубом. Тут були реалізовані цікаві рішення, такі як сухий фонтан. Але він вийшов зовсім не таким як було показано на рендерах і якість матеріалів та вуличних меблів розчаровує на фоні сучасної будівлі Форуму. Доріжки також були зроблені не дуже продумано, через що люди почали протоптувати стежки.

 

Почались роботи на пл. Митній. Наступного року її реконструкція має бути завершена.

 

Площа Теодора стала привабливішою завдяки Майстерні міста, що відбувалась у червні. Тут прибрали, встановили нові лавки, захистили сквер від паркування авто. Майстерня міста і кафе "У сусідів" показали, що ця площа може приваблювати людей.

 

Основну алею у парку Погуляка, яка веде від Центру дитячої творчості до вул. Дж. Вашингтона освітили 55-ма світлодіодними ліхтарями. 
Ця алея незабаром має стати частиною веломаршруту.

 

Велоінфраструктура

Цей рік став рекордним в розвитку веломережі Львова. Було зроблено близько 15 км веломережі. І на даний момент маємо орієнтовно 65 км велодоріжок.

Ось карта веломережі Львова. Темносинім позначено ділянки існуючих велодоріжок (фото клікабельне). 

 

Тепер детальніше по кожній ділянці.

Навесні зробили ділянки велодоріжок під час реконструкції тротуарів.

На вул. Володимира Великого зробили ділянку двосторонньої велодоріжки довжиною 350м, разом з частиною тротуару.

 

Проблемною є ділянка, яка йде поміж нагромадження МАФів.

На вул. Городоцькій зроблено велодоріжку з правої сторони (від центру) від вул. Кульпарківської до вул. Народної, довжиною 470 м. Раніше тут взагалі не було тротуару.

Було

Стало

 

На вул Дж. Вашингтона зробили невелику ділянку довжиною 260 м двосторонньої велодоріжки разом з тротуаром. 

 

На вул. Левандійській зроблені велосмуги по обидва боки дороги, довжина смуги в одну сторону 600 м. В користувачів може виникнути запитання, чому вона починається нізвідки і закінчується нічим. Бо на початку вона має йти газоном, а за мостом вона буде продовжена після ремонту дорожнього покриття.

 

Почалось прокладання важливого веломаршруту з Сихова у центр. Цього року вдалося зробити 1,3 км. маршруту від вул. Шота Руставелі через вул. Волоську, Снопківську, Стуса до парку Залізні Води. За проектом вона має дойти до Сихівського мосту, а це ще десь плюс стільки ж. Затримки пов’язані з реконструкцією колектора глибинного пролягання.

По вул. Волоській йде двостороння велодоріжка по тротуару.

 

На вул. Снопківській вона переходить у контрсмугу, а в напрямку центру спільний з автомобілями рух, оскільки швидкість на цій вулиці обмежена до 30 км\год.

 

По вул. Стуса двостороння велодоріжка йде спільно з тротуаром.

 

Зроблений, ще один маршрут, правда частково, від вул. Лепкого по вул. Листопадового Чину, через пл. Св. Юра, вул. Митрополита Андрея до С. Бандера, довжиною 1,1км. 

По вул. Листопадового Чину велодоріжка йде у напрямку від центру.

 

По вул. Митрополита Андрея – до центру.

 

В рамках ремонту пр. Свободи зроблено велодоріжку на проспекті і пл. Міцкевича, довжиною 400 м.
І доречі під час реконструкції проспекту вперше всі дроти заховали під землю! Відразу візуально збільшився простір. Надіюсь, що така практика продовжиться з майбутніми ремонтами.

В рамках будівництва скверу на вул. Б. Хмельницького прокладено двосторонню велодоріжку від вул. Грінченка до вул. Липинського, довжиною 450 м.

Цього року чи не вперше були реалізовані чисто велосипедні проекти за бюджетні кошти. Це велодоріжки по пр. Чорновола і до району Рясне 2.

На Чорновола зроблено велодоріжку від вул. Липинського до вул. Під Дубом, довжиною в одну сторону 850 м.  Таким чином вона з’єднала велодоріжку на вул. Липинського з велодоріжкою на вул. Куліша. І вперше у Львові ми отримали безперервний велосипедний маршрут, довжиною 4,5 км від північного мікрорайону району міста до центру.

 

За перехрестям з вул. Хімічною велодоріжку провели за зупинкою транспорту через газон.

Велодоріжку проведели між деревами, а тротуар попри дорогу, в результаті більшість людей тепер ходить велодоріжкою.

Для прокладання велодоріжки прийшлось перенести "цінник" автозаправки.

Зроблено також велодоріжку навколо кільця.

 

 

Ця ділянка з алеєю платанів і живоплотом з сторони дороги вийшла найбільш вдалою.

 

Велодоріжку від Рясне 2 довели до Сільпо, що у Рясне 1, далі по Кам’янці немає нічого, там буде велосмуга, велодоріжка відновлюється від повороту на вул. Брюховецьку і йде по два боки вулиці до кінцевої трамваю №7. Зараз довжина велоінфраструктури в одну сторону становить 3 км.

На Клепарові велодоріжка в напрямі Рясне йде спільно з тротуаром.

 

А з протилежної сторони, вздовж залізниці йде спільний велопішохідний рух. 

 

На Рясне 1 двостороння велодоріжка йде вздовж допоміжної дороги і далі до Рясне 2 по мосту.

 

Від мосту до Рясне 2 прокладено доріжку спільного вело-пішохідного руху.

 

Під час ремонту покриття на вулиці Пасічній зроблено заготовки під велосмуги, наразі вони не промарковані.

Пасічна

Прикладом того, як по клаптиках формується веломережа Львова. Є маленькі ділянки велодоріжок на Кн. Ольги.

 

У Львові цього року встановили перші велосвітлофори на двох проблемних ділянках на перехресті вулиць Коновальця – Мельника і пр. Чорновола – вул. Хімічна.

 

 

Паралельно з веломережею повинні розвиватись місця для паркування. Їх у Львові трохи побільшало. Парковки встановили біля всіх районних адміністрацій, біля головного корпусу і економічного факультету університету ім. І. Франка, біля ЦНАПу, на пл. Яворського, вул. Л. Курбаса. 

  

Триває встановлення 50 п-подібних велостійок.  А саме біля: Медіатеки (вул. Мулярська), Урбан-бібліотеки (вул. Устияновича), театру ім. М. Заньковецької, вул. Театральної, 11, пл. Митної, вул. Князя Романа, 32 та 5,  корпусу юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка (вул. Січових Стрільців, 16), ресторану Пузата Хата (вул. Січових Стрільців, 16), гімназії Галицької (вул. Замкова, 4), СШ №53 (вул. Під Дубом, 6).

 Різні заклади, установи і офіси також встановлюють біля себе велостійки.

 

Парковка Спортлайфу

 

Ашан на Володимира Великого встановив хороші парковки біля центрального входу, тільки жаль що їх не накрили.

 

Цей офісник на Луганській молодці, подбали про своїх працівників і клієнтів.

  

На вул. Липинського на перехресті з вул. Замарстинівською встановили ще одну опору для велосипедистів. Спершись на неї, зручно чекати зеленого сигналу світлофора.

 

Вперше у Львові біля ТЦ Форум встановили дві вуличні станції обслуговування велосипедів з насосом, викрутками і ключами. Але тест на вандалізм вони не пройшли, через місяць вони уже були повністю поломані.
Ще одну міні станцію мають встановити біля пам’ятника королю Данилу.

 

Громадський велопрокат Некстбайк-Україна не вдалось запустити цього року. Проте восени таки встановили перші 5 станцій: пл. Ринок, університет ім. І. Франка, вул. С. Бандери-Чупринки, вул. Смаль-Стоцького (Технопарк), вул. Княгині Ольги (Аквапарк). Велопрокат запрацює навесні. У 2016 р. мають запрацювати 22 станції.
 

Громадський транспорт

Відомо, що Львів має давні проблеми з громадським транспортом. Революції в громадському транспорті не відбулось, але невеликі кроки в напрямку якісного транспорту робляться.

Трамвай на Сихів у 2015 не поїхав. Затримки пов’язані з ремонтом колектора глибинного залягання на вул. Стуса для його ремонту навіть взяли додаткові кошти у ЄБРР. Ще не вирішене питання з ринком Санта Барбара. Треба ще провести реконструкцію перехрестя вул. І. Франка – Шота Руставелі. Ділянка, яка проходить по Сихову, здебільшого готова. Очікуємо на трамвай у 2016 р.

 

 

Цього року відремонтували колію на вул. Промисловій, триває ремонт колії на Б. Хмельницького, розпочались роботи на вул. Мечникова.

Також продовжили тролейбусний маршрут №13 від готелю Львів до пам’ятника Шевченку на пр. Свободи. Це суттєво збільшило пасажиро потік на цьому маршруті.

 

Натомість тролейбусні маршрути №2, 9, 10, 7 і 12 вимушено були скорочені до пам’ятника С. Бандері у зв’язку з реконструкцією пл. Св. Юра і конфліктом, який ця реконструкція спричинила.

В кінці року парк тролейбусів поповнився чотирьма новими Електронами.

 

Презентований у листопаді електробус від Електрону, досі не вийшов на маршрут. Хто не знає електробус – це автобус, який їздить повністю на електричній тязі. Оголосили, що його пустять по тролейбусному маршруті №13.
Чому автобус буде їздити на тролейбусному маршруті? Кажуть, тому що АТП1 не має технічних можливостей утримувати електробус...

 

На початку року з'явилась нова, виділена делініатором, смуга для громадського транспорту на вул. Городоцькій біля Привокзального ринку. Але експеримент з нею не вдався. Проблему паркування на цій смузі не вдалось побороти, а автобуси, які об’їжджали припарковані автомобілі через делініатор, його повністю зруйнували.

 

Під час реконструкції проспекту Свободи продовжили автобусну смугу від вул. Гнатюка до вул. Вороного. Для позначення смуги обмежились розміткою і скляними світлоповертачами, які вмонтували в бруківку. Проблему з паркуванням це точно не вирішить, єдина надія на поліцію у якої зв’язані руки.

 

Цього року зупинки громадського транспорту поповнились більше 20-ма павільйонами.

Біля Галицького Перехрестя зробили нормальну кінцеву зупинку для автобусів і встановили громадські туалети.

На початку року на трамвайній зупинці Привокзальній зробили підняту посадкову платформу для можливості безбар’єрної посадки у трамвай. Але якість її виготовлення зовсім не тішить, пройшов неповний рік, а вона вже розвалюється.

На вул. І. Франка тротуар розширили ближче до дверей трамваю для полегшення посадки.

 

На вул. Кн. Ольги біля ринку Провесінь зробили першу у Львові антикишеню. Раніше тут була парковка і люди ловили транспорт на дорозі за припаркованими автомобілями.

 

Розумне використання автомобілів

Цього року на кільці пр. Чорновола – вул. Липинського зробили схему проїзду за принципом раундабаут. Для цього було змінено розмітку і зроблено рух по смугах. В наступні роки таку схему планують впровадити на решті кілець міста.

 

Відремонтували покриття на 13 вулицях Львова: вул. Лисенка, пр.Свободи, вул.Сихівська, пр.Червоної Калини, вул.Промислова, вул.Пасічна, вул.Богданівська, вул.Ак.Богомольця, вул.Польова, вул.Кн.Ольги-Трускавецька, вул.Сокільницька, Тролейбусна. Загалом це понад 263 тис. м.кв. міських шляхів.
Платне паркування цього року не розширювали. Єдине нововведення, це встановлення на пл. Міцкевича поки єдиного паркомата, який приймає банківські картки і має можливість безконтактної оплати.

Цей рік був рекордним по продажах електромобілів в Україні, суттєво їх побільшало і у Львові. Трендом стало встановлення зарядок для електромобілів біля готелів і деяких ресторанів, встановили зарядки і біля приватної стоматологічної клініки.
Але подією було встановлення двох вуличних зарядок для електромобілів Ощадбанком в центрі міста на вул. Січових Стрільців. Зарядка абсолютно безкоштовна.

 

Про конфлікт

Але не все у 2015-му було позитивно. Цього року у Львові вийшов на поверхню ціннісний конфлікт пов'язаний зі зламом поколінь. По-суті це є конфлікт консерваторів і лібералів. Ліберальний рух, який сповідує європейські принципи розвитку, підсилився Майданом. Саме Майдан, на мій погляд, підштовхнув людей більше контролювати процеси, які відбуваються у владі, дав розуміння того, що місто є власністю громади і що вона має право впливати на зміни, що відбуваються у громадському просторі.

І каталізатором конфліктів стали пам’ятники - пережитки радянського культу ідолопоклоніння, які глибоко засіли у свідомості частини українців. Одночасно дозріває інший прошарок суспільства, яке орієнтується на світовий і європейський досвід і яке не сприймає традиційну для радянського і авторитарних суспільств практику перетворювати громадські простори на меморіали з високими пам’ятниками, постаментами і гранітними площами.

Найяскравіше це протистояння проявилось, коли постало питання реконструкції пл. Юра з побудовою пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому до 150-річчя з його дня народження. Справді визначної постаті, чиї послання досі надихають українців, а добрі справи заслуговують на те щоб називати його святим. 
Поруч з площею знаходиться центральний собор греко-католицької церкви у Львові – собор св. Юра, напроти через дорогу сквер закладений більше 100 років тому за австрійської влади.

Було

Обурення великої частини громади спричинив аж ніяк не пам’ятник, а ті принципи які закладались проектом, що пропонувався до реалізації. 

Перший проект

Доопрацьований проект

Проект пропонував кардинальне перепланування скверу

 Були юридичні проблеми, конкурс був проведений з порушеннями, всіх необхідних документів для реалізації проекту не було. Але найбільше обурення викликали 32 млн. грн. з бюджету міста, які пропонувалось виділити на цей проект і левова частка коштів мала піти на те щоб перенести дорогу і пустити її через сквер, заради створення великої площі з пам’ятником посередині. Одночасно пропонувалось повністю перепланувати сквер, заради чого треба було зрізати більше 100 дерев, серед яких були цінні породи, деякі дерева мали вік більше 100 років. Проект був зроблений в кращих традиціях пострадянського планування. Реальної потреби переносити дорогу не існувало. Але це була принципова позиція саме церкви і йти на діалог з громадою, вона відмовлялась. Пропозиції встановити пам’ятник у сквері чи в митрополичих садах сприймались агресивно. Було вилито багато бруду. Нажаль сторони відповідальні за реалізацію проекту не бути готові розпочати прозорий процес заново. Для церкви було дуже важливо мати велику площу перед собором св. Юра. Чи повинна за такі амбіції платити уся громада міста, це питання залишається відкритим.

В результаті пам’ятник був встановлений там де хотіли до дати ювілею. На місці колишньої дороги утворилась площа до межі скверу і зроблено дорогу до вул. Озаркевича. Рух громадського транспорту через пл. Юра був паралізований на рік. 

Було

Стало

Як компроміс, зараз будується двосмугова дорога поряд з корпусом Львівської політехніки, по якій має їхати тролейбус. Питання скверу досі відкрите, пропонується зробити відкритий конкурс на його реконструкцію. 

Дорога вже майже готова

Вся ця історія залишила неприємний осад. Спричинила багато запитань про роль церкви у громадському житті, про те які цінності сповідує влада і чи спроможні ми при витраті коштів громади мислити раціонально, а не ірраціонально, які цінності ми при цьому сповідуємо.

Схожа ситуація, але в значно менших масштабах вийшла з пам’ятником Вербицького на вул. С. Бандери. Тут також заради встановлення пам’ятника було змінено сквер і вирубано багато дерев. Тут хоча б не переносили дороги.

 

Надіюсь наступний рік буде менш конфліктний, громада Львова навчиться прислухатись до думок інших і зможе згуртуватись заради побудови ефективного і комфортного міста.
А на останок пропоную переглянути підсумки року у цьому відео:

ЄТМ 2015. Підсумки року у Львові from Mobility Lviv on Vimeo.