Берлінський парк

Будучи в Берліні дуже хотілось прогулятись якимось парком. Я взагалі люблю парки і коли десь подорожую і маю час, стараюсь прогулятись місцевим парком. Ще мене дуже болить, коли проводять "благоустрій" наших львівських парків, видно що люди, які це роблять не мають найменшого уявлення про природу і ландшафтний дизайн.Тому мені було цікаво подивитись як утримують парки в Берліні.
А побував я в громадському парку Фрідріхсхайн (Volkspark Friedrichshain). Чому саме там? Причина проста. Він був поряд з готелем, де я жив.
Це вже зараз готуючи цей допис і прочитавши про парк в Вікіпедія, я дізнався, що це найстаріший міський парк Берліну. Перед тим як переповісти вам інформацію з Вікіпедії, хочу прояснити його розташування. Знаходиться він майже в центрі, 1,5 км. від Алексендерплатц. Розділяє їх житловий район забудований багатоповерховими панельними будинками переважно радянського періоду. Відповідно парк після Другої Світової був на території підконрольній Радянському Союзу.
Тепер трохи історії. Парк був заснований в 1848 році і названий в честь прусського короля Фрідріха ІІ, з того часу він назви не міняв. Площа парку - 49 гектарів. Він став першим міським парком Берліну. І тут мене перейняла гордість за Львів. Парк ім. Івана Франка став міським парком ще в кінці XVI ст. Тільки розмір нашого парку всього 11 гектарів. В період Другої Світової парк сильно постраждав. Від старого парку зберігся тільки Казковий фонтан, якого я десь пропустив, коли гуляв. За Гітлера в парку збудували величезні бункери. Після війни їх зруйнували, а з їх уламків зробили дві штучні гори. Одна висотою 78 метрів, інша - 48. Називаються вони велика і мала бункерні гори. Чесно, якби я цього не прочитав, ніколи б не здогадався. Хоча мені видалось дивним, чому серед рівного ландшафту раптом виросли такі гори. На найбільшій з них я побував.
Отже йдемо на прогулянку!
Фотографії клікабельні
1. До входу в парк веде такий безпечний перехід.

2. Вечором він підсвічується яскравим світлом. Як у нас біля Міленіуму.

3. Вхід у парк

4.Такий деталізований план парку. Тут дуже добре видно зональність парку.

5. Відразу біля входу дитячий майданчик.

6. Субота, обід. Бігати найкраще, звичайно, у парку.

7. Навіть велосипедист скорочує по газону. Така вона людська лінива природа, в Німеччині чи в Україні - немає значення..

8. О боже! Попереду кущі. Треба викликати Зелений Львів! А то зовсім безгосподарні ті німці. Фу!

9. Лавки не тонуть в багнюці. Є урна з сміттєвим пакетом.
Тут чітко видно зональність. Позаду лісопаркова зона з повністю дикою рослинністю. Попереду громадська зона, просто з газоном і деревами. В нас або - або.

10. Попереду Велика бункерна гора. На неї виліземо пізніше.

11. І в Берліні можна забруднити взуття.

12. Заходимо на дитячий майданчик. Всі дитячі майданчики тут обгородженні, так що нічий собака сюди випадково не забіжить і ваша малеча дальше паркана не заповзе, якщо ви зачитались книжки.

13. Качелька.

14. Як бачите, все тут з натуральних матеріалів. Тобто з дерева, яке навіть не пофарбоване. Еко-еко.

15. Круто тут.

16. Кущ. Великий, розлогий кущ.

17. А ось спортивна зона. Тут тенісні корти.

18. Майданчик для пляжного волейболу. Обожнюю пляжний волейбол!

19. Вуличний настільний теніс.

20. Скейт парк

21. Мініфутбольне поле з воротами з нержавіючої сталі.

22. А навколо мініфутбольного поля пролягає траса для маунтінбайкінгу.

23. Свіжий газон і попереду зовсім дика територія. Захищена від людей густою зеленою огорожею.



24. Посеред парку розташований ресторан. Мабуть, збудований совєтами, але він успішно працює і зараз.
Газончик акуратно обгороджений.

25. Цигани підспівують.

26. Який може бути нормальний парк без ставу?

27.

28. Качки тут звиклі до доброти людей. І мандаринки, родом з східної Азії, тут красуються.

29. Лебідь щось не в фокусі.

30. На випадок паводків.

31. Тематичний сад - Струмок. Тільки щось нічого не тече.

32. Тематичний сад обов'язково обгороджений.

33. Це меморіал братньому японському народу в пам'ять про атаки на Хірасіму і Нагасакі, поставлений за совєтів.

34. Сад з трав'яно - квітковою рослинністю. Місце, де садівник парку може до схочу набавитись.

35, Сходи у підніжжі Малої курганної гори.

36. Характерний для НДР арт.

37. На бункерних горах справжня дика природа.

38. На вершину не пішов.

39. Виступаючі кути захищені парканчиком.

40. Відновлений пам'ятник Фрідріху ІІ.

41. Поряд зелений театр. Лише гляньте скільки тут велостійок!

42. Малий став дикий і затишний.

43. Круте місце для відпочинку.

42. Кажуть, не кидати хліб, бо від нього дохне риба. Ви про це знали?

43. Мистецтво, а чо?

44. Народну стежку заклали плитами.

45. Починаємо підйом на Велику бункерну гору. В парку відчутна чітка зональність. Тут лісопаркова зона, яку ніхто не рухає, вона розвивається за законами природи, а не людини. І тут гарно.

46. Ти себе можеш відчути серед справжньої природи, перебуваючи посеред міста. При цьому твоє взуття буде чистим.

47. Хто тут живе?

48. Вигляд на озеро з доріжки.
До вершини веде довгий безбар'єрний шлях, але можна скорочувати піднімаючись сходами. Через хащі тут ніхто не скорочує.

49. А ось вершина 78-ми метрового кургану з уламків нацистських бункерів.

50. Місцева міська божевільна готується до якогось ритуалу.

51. На кам'яній огорожі вказано напрями до основних районів міста.

52. Але ось до вершини добратись безбар'єрно не вийде.

53. І ось така інсталяція

54. Тополі тут теж обрізають.

55. Кожне дерево в громадській зоні пронумероване.

Можу сказати одне, що парк - шикарний. Мені подобається така різноманітність, як тут. Є все для людей і для природи. Прекрасно збережений баланс. Є де погуляти, побігати, побавити дитину, розважитись, зайнятись улюбленим спортом. просто розслабитись і відпочити, поспостерігати за природою.